Календар знаменних і пам'ятних дат Хмельниччини 2016

Січень 

 80 років з дня народження Михайла Тихоновича Остапчука (08.01.1936-11.10.1992) – лікаря-хірурга Славутської ЦРЛ. Народився у с. Малий Правутин Славутського р-ну.

Лютий 

 80 років з дня народження Володимира Андрійовича Кондратюка (14.02.1936) – вченого-гігієніста, доктора медичних наук, професора кафедри загальної гігієни та екології людини Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського. Народився у смт. Чорний Острів Хмельницького р-ну.

Березень

 120 років з дня народження Юхима Онуфрійовича Горбанчука (05.03.1896-1969) – хірурга, заслуженого лікаря України. З 1945р. – головний лікар Хмельницької обласної лікарні, перший почесний громадянин м. Хмельницького (1966), учасник двох світових війн. Народився у с. Зофіполь на Вінниччині.

 65 років з дня народження Леоніда Миколайовича Бриндікова (11.03.1951) – головного лікаря Хмельницького обласного онкологічного диспансеру, кандидата медичних наук, доцента кафедри хірургії Хмельницького факультету післядипломної підготовки лікарів ВМУ ім. М.І. Пирогова, хірурга-онколога, заслуженого лікаря України. Народився у станиці Ленінградська Краснодарського краю Російської Федерації.

Квітень 

 100 років з дня народження Володимира Андрійовича Орлика (27.04.1916-08.12.2001) – лікаря-хірурга, доктора медичних наук, професора кафедри факультетської хірургії педіатричного і санітарно-гігієнічного факультетів Львівського медичного інституту (1971-1985) народився у с. Купель Волочиського р-ну.

Травень

 70 років з дня народження Анатолія Георгійовича Козлова (01.05.1946) – фізіолога, доктора медичних наук (1988), професора (2001). Народився у м. Проскурів, нині Хмельницький. 

 220 років з дня народження Степана Хомича Хотовицького (05.05.1796-11.04.1885) – видатного українського лікаря, педіатра, акушера, професора Петербузької медико-хірургічної академії, автора відомого підручника «Педіатрика» (1847) і праць з соціальної медицини. Народився у м. Красилові.

 75 років з дня народження з дня народження Леоніда Олексійовича Закордонця (11.05.1941) – лікаря-терапевта, поета, члена НСПУ (1997), заслуженого діяча мистецтв України (2001). Працював головним лікарем Ворзельського кардіологічного санаторію «Зірка» (1994-2007). Народився у смт. Білогір’я.

 155 років з дня народження Костянтина Григоровича Солухи (17.05.1861-31.01.1922) – дільничного лікаря земської лікарні містечка Оринин Кам’янецького повіту (1889-1894), першого голови Подільської «Просвіти». Народився у с. Коритне Балтського повіту Подільської губернії.
  
Червень

 75 років з дня народження Лідії Володимирівни Ніколайчук (03.06.1941-2007) – медика, письменниці, доктора біологічних наук, професора, члена-кореспондента Східно-Сибірського відділення АН Російської Федерації. Народилася у с. Троєщина Полонського р-ну.

 85 років з дня народження Володимира Степановича Садлія (16.06.1931) – лікаря, хірурга, заслуженого лікаря України, Відмінника охорони здоров'я. Народився у с. Майдан Олександрівський Віньковецького р-ну.

 75 років з дня народження Вадима Олександровича Переяслава (26.06.1941) – лікаря-реаніматолога, поета, члена Національної спілки письменників України. Життєво і творчо пов’язаний з м. Хмельницький.

Липень

 120 років з дня народження Миколи Нестеровича Комісарова (11.07.1896-05.11.1977) – лікаря-хірурга, заслуженого лікаря УРСР, почесного громадянина м. Кам’янця-Подільського. З 1945 року жив і працював у м. Кам’янці-Подільському. Народився у Пензенській губернії.

 150 років з дня народження Модеста Пилиповича Левицького (13.07.1866-16.06.1932) – відомого лікаря і письменника, громадсько-політичного діяча, організатора охорони здоров'я УНР, педагога, дипломата. Народився у с. Вихилівка Ярмолинецького р-ну.

 105 років з дня народження Євгена Федоровича Шамрая (14.07.1911-04.07.1980) – доктора біологічних наук, професора, заслуженого діяча науки УРСР, завідувача кафедри біохімії (1954-1976) Київського медичного інституту. Народився у с. Велика Новоселиця Полонського р-ну.

Серпень 

 75 років з дня народження Михайла Дмитровича Бурина (09.08.1941-08.08.2005) – лікаря, ортопеда-травматолога, організатора дитячої травматологічно-ортопедичної служби Хмельницької області, кандидата медичних наук, заслуженого лікаря України. Народився у с. Глушківці Ярмолинецького р-ну.

 80 років з дня народження Гордія Кіндратовича Палія (09.08.1936) – доктора медичних наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки України, академіка Академії наук вищої школи України з 1994 року. Народився у с. Лотівка Шепетівського р-ну.

 60 років з дня народження Наталії Олексіївни Виноград (28.08.1956) – доктора медичних наук, професора Львівського державного медичного університету ім. Д. Галицького. Народилася у с. Кривин Славутського р-ну.
  
Вересень

 100 років з дня народження Бориса Яковича Первомайського (06.09.1916-23.09.1985) – українського психіатра, доктора медичних наук, професора. Народився у с. Стара Ушиця Кам’янець-Подільського р-ну.

 120 років з дня народження Авраама Ісаковича Бринда (13.09.1896-1979) – лікаря-дерматовенеролога, доктора медичних наук. Народився у смт. Меджибіж Летичівського р-ну.

 145 років з дня народження Давида Яковича Епштейна (13.09.1871-05.07.1946) – лікаря-фтизіатра, доктора медицини, професора. Один з перших в Україні почав застосовувати штучний пневмоторакс при лікуванні туберкульозу Народився у м. Староконстянтинові.

 75 років з дня народження Миколи Андрійовича Колодія (17.09.1941) – лікаря-інфекціоніста, організатора охорони здоров'я, головного лікаря Харківської обласної клінічної інфекційної лікарні. Народився у с. Криків Чемеровецького р-ну.

 95 років з дня народження Івана Андрійовича Голотюка (23.09.1921) – хірурга-онколога, доктора медичних наук, професора. Народився у с. Красностав Славутського р-ну.

 80 років з дня народження Анатолія Павловича Крись-Пугача (24.09.1936) – доктора медичних наук, професора, керівника клініки травматології та ортопедії дитячого віку (1980-2007), заслуженого лікаря України. Народився у с. Прислуч Полонського р-ну.

Жовтень

 80 років з дня народження Івана Сергійовича Чекмана (04.10.1936) – доктора медичних наук (1973), професора (1976), члена-кореспондента НАН і АМН (1993) України, академіка Нью-Йокрської академії наук, лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки, завідувача кафедри фармакології Національного медичного університету ім. О. Богомольця. Народився у с. Чаньків Дунаєвецького р-ну.

 70 років з дня народження Едуарда Олексійовича Кашуби (07.10.1946) – медика, доктора медичних наук, професора, дійсного члена міжнародної академії наук вищої школи, ректора Тюменської державної медичної академії. Народився у м. Красилові.

 125 років з дня народження Есфір Марківни Перцелай (21.10.1891-????) – кандидата медичних наук, доцента, працювала завідуючою Сатанівською районною лікарнею (1922-1932). Народилася у смт. Сатанів.

 60 років з дня народження Василя Володимировича Власова (28.10.1956) – доктора медичних наук, заслуженого лікаря України, члена-кореспондента Академії медико-технічних наук України, хірурга вищої категорії. Народився у м. Чернівці.

Листопад 

 75 років з дня народження Михайла Дмитровича Андрєєва (10.11.1941) – начальника Державного патологоанатомічного центру України, головного патологоанатома Хмельницької області, кандидата медичних наук, заслуженого лікаря України, академіка Нью-Йоркської АН. Народився у м. Хмельницькому.

 215 років з дня народження Володимира Івановича Даля (10.11.1801-1872) – доктора медицини, етнографа, письменника. Як військовий лікар прибув до Кам’янця-Подільського у січні 1831 року для Боротьби з епідемією холери.

Грудень 

 130 років з дня народження Миколи Тимофійовича Геращенка (15.12.1886-15.05.1963) – фізіолога, доктора медицини, з 1924 року жив у Кам’янці-Подільському. Засновник і головний редактор «Записок Кам’янець-Подільського сільськогосподарського інституту». Репресований у 1933 році, реабілітований у 1958 році.

 100 років з дня народження Івана Васильовича Ковалишина (17.12.1916-18.06.2003) – відомого лікаря, ортопеда-травматолога, доктора медичних наук, заслуженого лікаря України, організатора травматолого-ортопедичної служби Хмельницької області. Народився у с. Руданське Вінницької області.

 65 років з дня народження Олександра Васильовича Максимчука (20.12.1951-22.05.2006) – лікаря-хірурга вищої кваліфікаційної категорії, завідуючого хірургічним відділенням Славутської ЦРЛ. Народився у м. Славута.

 65 років з дня народження Станіслава Антоновича Собчинського (21.12.1951) – відомого лікаря-уролога, заслуженого лікаря України, завідуючого урологічним відділенням Хмельницької обласної лікарні. Народився у с. Броварі Кам’янець-Подільського р-ну.

 110 років з дня народження Клавдія Сафоновича Веліканова (24.12.1906-24.03.1981) – хірурга, педагога, заслуженого лікаря України. З 1945 року жив і працював у м. Кам’янець-Подільському. 1958 року зробив першу в області операцію на серці.

 150 років з дня народження Данила Кириловича Заболотного (28.12.1866-15.12.1929) – лікаря-епідеміолога. доктора медицини. Вивчав та науково обґрунтував причини виникнення епідемії холери на Поділлі (у м. Кам’янець-Подільський).

 215 років з часу відкриття Кам’янець-Подільської міської лікарні (1801).

 140 років з часу відкриття у Кам’янеці-Подільському першого на Поділлі навчального медичного закладу – повивальної школи, нині Кам’янець-Подільське медичне училище (28.12.1876)

 70 років з часу заснування служби охорони здоров'я працівників міліції у Кам’янець-Подільській обл. (листопад 1946) 

 55 років з часу створення обласного кардіоревматологічного відділення (1961) 

 45 років з часу створення у Хмельницькій обласній лікарні гастроентерологічного відділення (1971)

 25 років з часу заснування Хмельницького обласного госпіталю ветеранів ВВВ (жовтень 1991) 

25 років з часу заснування лікувально-профілактичного закладу – міської поліклініки №2 (1991) 
 
                                                              5 травня 
                        220 років з дня народження Степана Хомича Хотовицького

 Син священика з містечка Красилів Старокостянтинівського повіту Волинської губернії (нині Хмельницької обл.), Степан Хотовицький у 12 років розпочав навчання у духовній семінарії стародавнього міста Острога. Здібний юнак, окрім латині, вивчав грецьку, німецьку та французьку мови. Одночасно з атестатом про закінчення семінарії йому видали блискучу характеристику: «Зразковий учень, старанний, невтомний; досягнув визначних успіхів і в усіх відношеннях високої моральності». 18 липня 1913р. Степан Хотовицький відбуває на навчання у Петербурзьку медико-хірургічну академію, яку закінчив 14 серпня 1817р. і став лікарем 1-го відділення та був нагороджений срібною медаллю і срібним хірургічним набором. У числі найкращих випускників поїхав вчитися за кордон. Протягом 4 років проходив стажування з практичного акушерства, жіночих і дитячих хвороб у кращих клініках Берліна, Відня, Геттінгена, Лондона, Едінбурга.
 Щойно повернувшись до Петербурга С.Х. Хотовицький захистив дисертацію на ступінь доктора медицини і був затверджений у званні ад’юнкт-професора на кафедрі судової медицини і акушерства.
 Влітку 1823р були зафіксовані випадки холери в Астрахані. Для ознайомлення з умовами її виникнення і розробки профілактичних заходів був направлений С.Х. Хотовицький, де прожив 2,5 роки і зібрав безліч матеріалів, які були узагальнені в монографії «Про холеру» (1832р.). На прохання Святійшого Синоду написав підручник «Научно-врачебное наставление для духовных училищ», який фактично став першим вітчизняним посібником зі шкільної гігієни.
 Значну увагу С.Х. Хотовицький приділяв перекладацькій справі. Так відомі його переклади «Учебной книги гинекологии» Крауса (з німецької) і «Чтений о начальных и практических основаниях хирургии» Купера (з англійської). Вільне володіння іноземними мовами, широкий діапазон медичних знань дали змогу Степану Хомичу зайняти посаду перекладача академії і стати головним редактором «Військово-медичного журналу».
 Провідним напрямом діяльності С.Х. Хотовицького завжди були проблеми лікування дитячих хвороб. У 1836р. його призначають ординарним професором новоствореної кафедри акушерства і вчення про жіночі та дитячі хвороби Медико-хірургічної академії. Він уперше в Російській імперії почав викладати фізіологію і патологію усіх вікових періодів дитинства а також дитячі інфекції. З викладацькою роботою він суміщав обов’язки старшого міського акушера м. Петербурга.
 У наступні роки, будучи вже академіком, Степан Хомич видає відому монографію «Педіатрика» (1847р.). Майже тисячу сторінок має цей унікальний фоліант, у якому автор уперше в медичному світі чітко обґрунтував потребу особливого підходу до хвороб дитячого віку, розробив їх класифікацію і сформував принципи лікування. У «Педіатриці» автор виявив себе не тільки визначним педіатром, а й серйозним гігієністом, чиї міркування актуальні дотепер.
 Головна мета С.Х. Хотовицького полягає в організації клініки, де б він мав можливість утілювати в практику власні теоретичні напрацювання. І нарешті, у 1842р. при академії відкриваються акушерська жіноча та дитяча клініки, а за 2 роки потому у Петербурзі з його ініціативи відкривається перша у світі лікарня для дітей раннього віку.
 Полишивши у 50 років працю в Медико-хірургічній академії, С.Х. Хотовицький залишається її почесним членом і членом Медичної ради.
 Помер Степан Хомич Хотовицький 30 березня 1885р. у м. Петербурзі на 90-му році життя.
 Пам’ять про видатного педіатра увічнена меморіальною дошкою на батьківщині вченого в Красилівській райлікарні. Іменем засновника вітчизняної педіатрії названо вулиці у Красилові і Хмельницькому.
 

                                                                                                                                Людмила Саксонік
                                                                                                                                Завідуюча відділом
                                                                                                                                наукової інформації
                                                                                                                                і бібліографії ОНМБ

                                                   Про С.Х. Хотовицького

1. Хотовицька В. Академік з Красилова / В. Хотовицька // Радянське Поділля.- 1971.- 17 квітня.

2. Коцюба М. Добрий друг дітей / М. Коцюба // Прибузька зоря.- 1971.- 26 серпня.

3. Коцюба М. Видатний земляк / М. Коцюба // Зоря комунізму.- 1979.- 27 вересня.

4. Мазурик, Євген Життя і діяльність академіка Степана Хотовицького / Євген Мазурик // Медичний кур’єр Хмельниччини.- 1999.- №5-6.- С. 11.

5. Маринжа, Лук’ян С.Х. Хотовицький. Тріумф і трагедія піонера вітчизняної педіатрії / Лук’ян Маринжа // Здоров'я України.- 2010.- №21.- С. 52.